Нормативно - правова база

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/924.pdf

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

Організований початок нового 2020/2021 навчального року

ЛИСТ МОН

Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році 

Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021»

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Сценарії Першого уроку 2020/2021 навчальному році

Збірники календарних планувань з усіх предметів 

Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2020-2021 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2020-2021 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2020-2021 н.р.

Сертифікація вчителів: як це працює?

Держслужба якості освіти затвердила методику оцінювання професійного рівня українських педагогів. В методиці детально розписано, що саме враховуватиметься при сертифікації.

ЩО ЦЕ? За методикою експерти заповнюватимуть два пункти Форми експертного висновку щодо оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації:

– «результати оцінювання»;

– «загальна сума балів, отриманих учасником сертифікації».

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ. Експертне оцінювання здійснюють двоє експертів за допомогою двох методів:

– спостереження (здійснюється протягом робочого дня)

– інтерв’ю (відбувається за орієнтовним переліком питань, який розробляє ДСЯО).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ. Експерти оцінюють учасника сертифікації за п’ятьма критеріями. Кожен з них має свої показники.

1 Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів. Педагог повинен:

– планувати освітній процес із урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;

– використовувати педагогічні технології в освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;

– надавати дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах;

– організовувати роботу учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;

– забезпечувати баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;

– демонструвати позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями;

– застосовувати різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності.

2Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності. Педагог повинен:

– формувати в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

– розвивати в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;

– забезпечувати позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінувати, враховувати особливості та захищає права кожного з них.

3

Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання. Педагог повинен:

– створювати комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;

– мотивувати учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи;

– використовувати в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;

– забезпечувати емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

4 Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини. Педагог повинен:

– співпрацювати з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;

– долучати батьків до організації освітнього процесу та проводити спільно з ними заходи для дітей.

5 Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії. Педагог повинен:

– аналізувати сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формувати і розвиває власну інформаційну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку;

– здійснювати оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховувати його результати для професійного і особистісного зростання;

– брати участь у семінарах, тренінгах, майстер- класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;

– постійно співпрацювати з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності.

ОЦІНКА. Експертне оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію.

Учасник сертифікації за результатами експертного оцінювання може отримати мінімум – 40 балів, максимум – 120 балів.

Джерело: Педрада

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Методичні рекомендаціі щодо викладення навчальних предметів

Початкова школа

У 2017/2018 навчальному році учні початкових класів навчатимуться

за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти

і науки України від 05.08.2016 2016 № 948 «Про затвердження змін до

навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних

закладів» (у якому затверджено зміни до таких програм: «Українська

мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у

світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для

загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче

мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи

здоров’я») та від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4

класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Типові навчальні плани початкової школи складені на виконання

Закону України "Про загальну середню освіту" та затверджені наказом

Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 «Про Типові

навчальні плани початкової школи» (зі змінами).

Інформуємо, що частину навчального навантаження з фізичної

культури у початковій школі (до 1 години на тиждень) можна

використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що

забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання

тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних

програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Домашні завдання

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними

санітарними правилами і нормами влаштування, утримання

загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного

процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким,

щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45

хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30

хвилин.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у

додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування

малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ,

написання домашніх творів тощо.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та

канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової.

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися

словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика»,

«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу

«Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та

«Трудове навчання»;

у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною

шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і

літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика»,

«Природознавство».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня

2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній

навчальний заклад», заклад може використовувати інші системи

оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) за погодженням з

місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з

навчальних предметів за семестри, рік, результати державної

підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до критеріїв

оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).

Наголошуємо, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством

освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на

2016-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України

від 15 грудня 2016 р. № 31, рекомендовано передавати уроки з окремих

предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної

культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише

спеціалістам за наявності об'єктивних причин та обов'язкової письмової

згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці

відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення

заробітної плати працівників освіти.

Вчитель має вільний вибір форм організації навчально-виховного

процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів

реалізації змісту освіти. Водночас вчителю забезпечується право

самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями

навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення

окремих тем.

Навчальна та методична література для початкової школи зазначена у

Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних

посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що

розміщені на офіційному сайті МОН.

Інтегроване навчання

Сприйняття світу учнями 6-10 років за своєю суттю є цілісним як

цілісне і саме довкілля. Потреба подолати протиріччя між розподілом

освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та

цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого, потребує активного

запровадження інтегрованих уроків. У межах таких уроків вивчається

підпорядкований одній темі матеріал із різних навчальних предметів.

Методика таких уроків розробляються вчителями на міжпредметній основі

з урахуванням дидактичної доцільності, а їх змістова і структурна

цілісність забезпечується добором об’єкта вивчення. Головною метою

інтегрованих уроків має бути не виклад максимального об’єму інформації,

а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу

учнів.

Як свідчить практика, найчастіше інтегровані уроки проводять з

метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу з певної

теми. До того ж переважно на таких уроках інтегрують матеріал

навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, мови і

літератури) або предметів певного циклу (приміром, природничо-

математичного). Натомість не менш ефективною є інтеграція на уроках

засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, умінь і

навичок та комбінованих уроків, а також з різних навчальних предметів.

Прикладом є інтегровані уроки учасниць конкурсу «Учитель року – 2017»

в номінації «Початкова освіта» (відеозапис можна переглянути за

посиланням:https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6Zzqw0yYC

4RnnBtrMO4h-wH). Водночас результативними є інтегровані нестандартні

уроки: урок-подорож, урок-казка, урок-свято тощо. На цих уроках учитель

може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад,

телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у

дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також

колективні творчі справи, навчальні проекти (технологічні карти

навчальних проектів, підготовлені учасницями конкурсу «Учитель року –

2017» в номінації «Початкова освіта»), зустрічі з фахівцями державних

установ, екскурсії тощо.

Основою ефективності інтегрованих уроків є чітке визначення мети і

відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями

певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних

навчальних предметів.

Особливість інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому,

що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети,

які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий чи третій

предмет, що інтегрується, викладає інший учитель (наприклад, музичне

мистецтво, іноземна мова тощо). За потреби роль другого вчителя можуть

виконувати учні основної школи, батьки, запрошені фахівці з теми

вивчення. Через складність координації діяльності педагогів, інших

залучених (учнів, батьків або фахівців), такі інтегровані уроки проводять

необґрунтовано рідко, тому їх необхідно планувати заздалегідь.

Плануючи проведення інтегрованих уроків, доцільно завчасно

проаналізувати навчальні програми; визначити пов’язані за змістом теми;

за потреби змінити послідовність їх викладу, передбачивши місце

інтегрованого уроку в системі уроків за календарно-тематичним

плануванням; встановити зв’язки між об’єктами вивчення; визначити

ключові та предметні компетентності, які формуватимуться в учнів на

інтегрованому уроці; визначити цілі інтегрованого уроку з урахуванням

того, що на цих заняттях розв’язуються дидактичні завдання усіх

предметів, зміст яких інтегрується. Підготовка до інтегрованого уроку

передбачає всебічне вивчення об’єкта, консультування з вчителями-

фахівцями з тих предметів, що будуть інтегруватися.

На інтегрованому уроці педагог організовує навчальну діяльність

учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий

пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових

особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст

яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу

кожного з них.

Отже, основні ознаки інтегрованих уроків:

- нетрадиційна структура, що вирізняється чіткістю, компактністю

(за блоками, які відповідають двом-трьом різним навчальним предметам,

матеріал з яких інтегрується), а також оригінальністю мотиваційних та

рефлексивних аспектів;

- логічний взаємозв’язок навчального матеріалу кількох навчальних

предметів;

- підпорядкованість викладу навчального матеріалу різних

навчальних предметів єдиній меті уроку (із змісту предметів добираються

тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації);

- інформативна ємність уроку;

- вибір певного місця проведення та його оформлення;

- урізноманітнення засобів навчання (із використанням відео, аудіо

записів, мультимедійних презентацій тощо), які водночас

використовуються дозовано;

- раціональне поєднання різних видів діяльності учнів із різними

способами навчальної взаємодії (колективна, парна, групова,

індивідуальна);

- висока активність учнів та чітке визначення їхнього навантаження;

- підвищений емоційний вплив на учнів.

Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення

класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів

(наказ МОН України 08.04.2015 року № 412) дату і тему інтегрованого

уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних

предметів, зміст яких інтегрувався.

Початкова школа  2017-2018 н.р.

  Нормативна база :

- Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс].

- Наказ Міністерства освіти і науки від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222».

- Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

- Лист Міністерства освіти і науки України від 11.11.2016 №2/2-14-2401-16 «Щодо факту перевірки зошитів вчителем початкових класів».

-  Інструкція щодо ведення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 08.04.2015 року № 41.

-Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів від 21.09.2015 року № 2/2-14-1907-15).

- Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 944 «Про затвердження Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу».

- Лист Міністерства освіти і науки України «Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань» від 28.01.2014 року № 1/9-72.

-  Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо використання робочих зошитів у початковій школі» від 18.04.14 року № 1/9-209.

Оновлені навчальні програми для початкової школи (1-4 класи) затверджені Колегією Міністерства освіти і науки 4 серпня 2016 року.

  Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи

 Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах

 Опис ключових змін до орієнтовних вимог до оцінювання та методичних рекомендацій

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

(Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437) Читати далі

Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку

Лист МОН № 1/9-385 від 20.07.2016 року

               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/9-385 від 20 липня 2016 року

Місцевим органам управління освітою,

Інститутам педагогічної освіти, навчальним закладам

Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку    
читати далі

Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222

Наказ МОН №1009 від 19.08.2016 року   читати далі

Українська мова. Методична система Щоденні 5 (Письмо для себе)

Українська мова. Стратегія розвитку критичного мислення «Кубування»

Українська мова. Технологія «Сторітелінг»

Математика. Порівняння чисел. Склад числа

Українська мова. Методична система «Щоденні 5» (Робота зі словами)

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи     (перейдіть за посиланням) https://docs.google.com/document/d/1xiJ6w6gzrTIS-kyCUfUiqEH0O-GsPJfOFNVSOIP6ivg/edit